Учені вважають, що через 20—30 років головну небезпеку для здоров'я людства складуть вірусні гепатити. На недавно минулій Всеросійській науково-практичній конференції, присвяченої цим захворюванням, Президент Російської академії медичних наук, директор Центрального НДІ епідеміології В.И. Покровський визначив їх як погрозу демографічної, економічної й соціальної ситуації світового масштабу.

За даними ВІЗ, вірусними гепатитами інфіковані близько 250 млн. чоловік. У країнах Африки, більшої частини Азії (крім Японії), Близького Сходу, Латинської Америки, а тепер до них можна прилічити й жителів Східної Європи, кількість хворих уже істотно перевищило рівень Вич-инфицированных. Щорічно величезна кількість європейців занедужують під час подорожей. Застерігаючи туристів, керівник Центра ВІЗ по здоров'ю мандрівників, професор Цюрихского університету Стефан Роберт говорить, що вакцинація проти вірусного гепатиту повинна стати такий же обов'язкової для, що відправляються в неблагополучні по гепатиті країни, як наявність візи й паспорти. Це єдиний спосіб уберегти себе від найтяжкої недуги.

Проблеми симптоматики

Сьогодні вченим відомо кілька різновидів збудників вірусних гепатитів, позначених буквами: А, B, C, D, E, G, F, TT і SEN, і цей список навряд чи можна вважати остаточним.

Перераховані збудники мають певні розходження, однак всіх їх поєднує те, що джерелом зараження цими інфекціями завжди є хвора людина або вирусоноситель. Найбільшу ж небезпеку представляють хворі з легкими або стертими формами захворювання.

Вірусний гепатит А є найпоширенішим. Виділяючись із організму хворого з випорожненнями, інфікуючи воду й ґрунт, він попадає на руки людини, а потім на предмети побуту й у їжу. Цим видом гепатиту частіше хворіють діти, підлітки й молоді люди до 30-літнього віку. Спостерігається сезонність захворюваності — літні й осінні спалахи. Від моменту зараження до появи перших ознак проходить від 15 до 50 днів. Найчастіше початок захворювання супроводжується підйомом температури й по симптомах нагадує грип. Через 2—4 тижня треба жовтяничний період: жовтіють склери й шкірні покриви. Однак жовтяниця може й не проявлятися. Такий варіант хвороби називають безжовтяничною формою вірусного гепатиту А. З епідеміологічної точки зору подібні стерті форми найнебезпечніші, а їхнє виявлення вимагає складних вірусологічних і імунологічних досліджень. До речі, що існував довгий час висновок про неможливість повторного зараження хворобою Боткіна сьогодні вважається застарілим. Головною причиною поширення гепатиту А були й залишаються погані санітарно-гігієнічні умови.

При гепатиті У вірус не виділяється з організму через кишечник, а надходить у кров і циркулює в ній під час хвороби, а в деяких — і все життя, що залишилося. Тому джерелом зараження гепатитом У можуть бути не тільки люди з гострою формою гепатиту, але й перехворілим цим захворюванням, а також вирусоносители без симптомів патології. Зараження цим вірусом відбувається в тому випадку, якщо інфікована кров навіть у незначному, невидимому оці кількості попадає в кров здорової людини крізь ушкоджені шкірні покриви або слизуваті оболонки. Хворіють на цей гепатит люди всіх віків.

У типових випадках захворювання спостерігається збільшення печінки й селезінки. Але нерідко нелеченый і гепатит, що перейшов у хронічну форму, У протікає без виражених симптомів і виявляється зовсім випадково, при обстеженні із приводу іншого захворювання. Однак процес руйнування печінки відбувається й при таких вялотекущих процесах.

За даними ВІЗ, близько 400 мільйонів людей (5% населення планети) є хронічними носіями вірусу гепатиту В, відповідно, вони мають в 200 разів більший ризик розвитку цирозу печінки й гепатокарциномы. Серед причин смертності хронічний вірусний гепатит У займає 9-і місце: щорічно у світі від нього гинуть 1—2 млн. чоловік.

Гепатит З — найпоширеніша форма вірусного гепатиту, що називають ще посттрансфузионным гепатитом. Це значить, що зараження відбувається під час переливань крові. На жаль, чимала частина людей придбала вірус саме під час медичних маніпуляцій, тому що тестировать донорську кров на вірус гепатиту Зі сталі всього кілька років назад (його геном був виділений із плазми крові інфікованих наприкінці 80-х років). Але основна категорія сьогоднішніх хворих, відповідно до статистики, — це люди, що мають наркотичну залежність, зараження яких відбувається через шприци. Відзначаються випадки інфікування при проведенні татуажа, пирсинга, манікюру, стоматологічних процедур.

Нерідко хворобу виявляють тільки тоді, коли її процеси стають необоротними. Хронічна форма гепатиту З, що розвивається приблизно в 60— 70% хворих, найнебезпечніша. Для неї характерні слабко виражені симптоми й навіть їхня тривала відсутність. Найбільш типова слабість і стомлюваність, болю в правому підребер'ї, астенічний синдром.

Можливо повторне зараження вірусом гепатиту С и виникнення після цього нового захворювання. Нерідко на тлі вже, що протікає гепатиту, З виникає його сполучення з іншими формами вірусних гепатитів, що різко утяжеляет захворювання й загрожує летальним результатом. Частіше зустрічається сполучення гепатитів У и С, рідше В и D або В, D і C. За даними американських експертів, у США щорічно знову заражаються гепатитом З до 200 тис. чоловік, а число хронічних хворих і носіїв вірусу досягає 4,5 млн., тобто 2% дорослого населення країни. Щорічно в цій країні від захворювань печінки, викликуваних хронічним вірусним гепатитом З, умирають 8—10 тис. чоловік, а в усьому світі — не менше 500 тисяч.