Поява в арсеналі лікарів нових сильнодіючих хімічних препаратів відсунуло фітотерапію на задній план. До неї стали ставитися як до старого дідівського методу, позбавленому наукової основи. Багатовіковий експериментальний досвід народної медицини по вивченню цілющих властивостей рослин був фактично перекреслений і забутий, а довіряти настоям і відварам з жовтців-квіточок стало як би «несолідно». Але ж багато хто з відправлених у незаслужену відставку лікарських рослин саме й поклали початок академічної фармакології. Вивчення їх биоактивных компонентів лягли в основу синтезу подібних їм штучних аналогів. Так життя аспірину — одному із самих популярних на планеті препаратів — дала саліцилова кислота, отримана з кори верби, що у хімічних лабораторіях перетворилася в ацетилсаліцилову кислоту.

И лікар, і ботанік, і хімік

Інтерес до здорового способу життя, що для багатьох асоціюється насамперед зі споживанням натуральних продуктів, буквально охопив сьогодні увесь світ. Та й справді — немає нічого поганого в тім, щоб купувати їжу без шкідливих барвників і генетично модифікованих добавок, носити одяг із шовку й бавовни, жити в будинках з дерева й природного каменю, ну, і при необхідності приймати ліки з екологічно чистих рослин. Але отут головне — не впадати у фанатизм і не доходити до абсурду. Адже відомо, що істина й користь завжди перебувають десь посередине.

Використання лікарських рослин, що знову ввійшли в моду, не завжди й безпечно. Сьогодні ви спробували одну «травичку», завтра — іншу… Якщо робити це легковажно й бездумно, те в найкращому разі можна не одержати бажаного результату, у гіршому — нашкодити здоров'ю.

Щоб «змусити» рослинні засоби сприятливо впливати на організм, треба добре розбиратися в їхніх властивостях. Неспеціалістові навряд чи варто покладатися тут на власні знання. Крім того, обережно варто ставитися й до очікуваного ефекту: скажемо, китайський лимонник, що відповідно до прикладеної анотації є стимулятором нервової системи, знімає стомлення й підвищує витривалість, в 5 відсотків людей викликає прямо протилежний ефект — млявість і сонливість. Застосування черноплодной горобини має протипоказання при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, безсмертника — при гіпертонії, м'яти перцевої — при гіпотонії, а звіробоя— при підвищеній температурі. Таких прикладів можна привести безліч. А тому, щоб не нашкодити собі самому або іншим своїми радами, розумніше звертатися по допомогу до фітотерапевтів — дипломованим лікарям, що добре орієнтуються й у ботаніку, і у фармакогнозії (науці про хімічний склад рослин), і у фітофармакології, що враховує взаємодії хімічних сполук у рослинах — один з одним і з іншими живими організмами.

Незважаючи на загальну популярність фітотерапії й попит на її препарати, на сьогоднішній день тільки 10 відсотків видів у всім різноманітті флори піддано всебічному аналізу. Але навіть ця скромна цифра надає право говорити про користь і широту застосування рослин у лікувальних цілях, тим більше що в певних випадках вони дійсно успішно заміняють синтезовані ліки. І це особливо важливо, якщо враховувати, що побічні ефекти від останніх, по даним Всесвітньої організації охорони здоров'я, займають одне з перших місць у ряді причин смертей у розвинених країнах. Проте лікарі загальної практики неохоче відмовляються від фармакопрепаратов. Відповідно до відомостей Алленсбахского інституту демоскопии в Німеччині їхній обсяг становить приблизно дві третини від всіх засобів лікування.

Рослинного ж засобу роблять більше м'який і поступовий вплив на організм людини. Правда, це достоїнство одночасно є й недоліком, що не дозволяє використати фітотерапію (за деякими виключеннями), коли потрібна швидка допомога. Загалом, «засоби всякі потрібні»: важливо тільки уникати крайностей і грамотно їх сполучити...

Лікарські рослини, що містять речовини, що тонізують центральну нервову систему

1. Мордовник звичайний (Echinops ritro L.). Багаторічна трав'яниста рослина сімейства сложноцветных. Збирають плоди. Містить алкалоїд эхипопсин. Застосовують у вигляді розчинів для ін'єкцій і крапель для прийому усередину
2. Аралія маньчжурська (Aralia manshurica Rupr.). Невелике деревце сімейства аралиевых. Збирають корінь. Містить сапоніни — аралозиды АВС. Застосовують у вигляді настойок і таблеток
3. Елеутерокок колючий (Eleuterococcus senticosus). Чагарник сімейства аралиевых. Збирають корінь. Містять кумарини. Застосовують у вигляді екстракту
4. Коричник камфорний (Cinnamomum camphora). Вічнозелене дерево висотою до 30 м сімейства лаврових. Збирають молоді втечі й листи. Містить ефірні масла. Застосовують у вигляді розчинів, драже, таблеток, масел і мазей. Застосовується як засіб швидкої допомоги
5. Родиола рожева (Rhodiola rosea L.). Багаторічна трав'яниста рослина із сімейства толстянковых. Збирають корінь. Містить антрагликозиды, дубильні речовини, ефірні масла й органічні кислоти. Застосовують у вигляді спиртового екстракту

Робітники «деталі» рослин

Специфічною особливістю рослин є їхня здатність синтезувати й накопичувати в собі різні хімічні сполуки. Найціннішими є ті біологічно активні компоненти, які здатні робити лікувальний ефект відносно конкретного захворювання. Розділивши ці речовини на субстанції, хіміки ідентифікували білки, що служать постачальниками незамінних амінокислот; вуглеводи, у тому числі й полисахариды; органічні кислоти; гликозиды — органічні сполуки цукрів рослин з несахаросодержащими речовинами. Крім того, лікарські рослини містять і інші не менш важливі речовини: вітаміни, мінеральні речовин, мікро- і макроелементи, без яких неможливий обмін речовин і функціонування як окремих кліток, так і цілих органів. Ще однією розповсюдженою групою біологічно активних речовин у рослинах виступають флавоноиды, кумарини й пектини. Перші володіють антиоксидантным і детоксицирующим дією, позитивно впливають на функції всіх систем, включаючи серцево-судинний, імунний, кровотворну, травний тракт. Кумарини залежно від хімічної будови роблять капилляроукрепляющее, що заспокоює, спазмолитическое дія й перешкоджають утворенню тромбів. Пектини, у свою чергу, мають властивість поглинати шкідливі речовини, які в травному тракті практично не переварюються й виводяться з організму, що дозволяє використати їх як антитоксичні речовини й адсорбентів. А ще є танины, фитонциды, ефірні масла, ліпіди, каротиноиды, фенольні з'єднання — список можна продовжувати…