Люди з незапам'ятних часів знали, що сонячне світло - і цілитель, і надійний союзник у боротьбі із хворобами. Широко використали промені сонця як зміцнювальний засіб у Древній Елладі. Найбільші спортивні змагання стародавності - Олімпійські ігри - проводилися, як правило, у самі пекучі літні місяці. Рівно опівдні, коли нестерпно палило сонце, виходили на старт засмаглі атлети. Вони виступали оголеними й не мали права покривати для захисту від палючих променів сонця голову.

Ще більше поширення загартовування сонцем одержало в Древньому Римі. Як показали розкопки римських міст, буквально всюди: на дахах будинків, у лазнях, у гладіаторських школах - улаштовувалися солярії - місця для прийому сонячних ванн. У Римській імперії створювалися спеціальні кліматичні станції, що призначалися для сонцелікування. Сюди направлялися хворі для прийому необхідних цілющих процедур.

Дія чарівних ультрафіолетових променів на організм неоднаково й залежить від довжини хвилі. Одні з них роблять витаминобразующее дію - сприяють утворенню в шкірі вітаміну D, недостатність якого викликає порушення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі, приводить до захворювання дітей рахітом.

Інші роблять так зване эритемное й пігментну дію, тобто викликають на шкірі утворення еритеми (почервоніння) і пігменту, що обумовлює засмагу. Найбільш короткі ультрафіолетові промені роблять бактерицидні, убиваючі мікроби дія.

Урахуйте й інше. Ультрафіолетові промені дуже чутливі до різного роду перешкодам. Так, один шар марлі затримує до 50% всіх ультрафіолетових променів.

Марля, складена вчетверо, як і шибка товщиною в 2 мм, повністю виключає їхнє проникнення.

При опроміненні сонцем частина його променів відбивається шкірою, інша частина проникає вглиб і робить теплову дію. Інфрачервоні промені можуть проникнути в організм на 5-6 див, видимі промені - на кілька міліметрів, а ультрафіолетові - тільки на 0,2-0,4 мм.

Сонячне світло має воістину дивну цілющу силу. Його промені, насамперед ультрафіолетові, діють на нервово-рецепторний апарат шкіри й викликають в організмі складні хімічні перетворення. Під впливом опромінень підвищується тонус центральної нервової системи, поліпшується обмін речовин і склад крові, активізується діяльність залоз внутрішньої секреції. Все це благотворно позначається на загальному стані людини. Сонячне світло, крім того, робить згубна дія на хвороботворні мікроби. Датський фізіотерапевт Н. Финзен в 1903 р. використав сонячні промені для лікування туберкульозу шкіри. За ці дослідження йому була присуджена Нобелівська премія.

Не можна забувати, що позитивна дія сонячних променів на організм проявляється тільки при певних дозах сонячної радіації. Передозування може завдати непоправної шкоди - викликати серйозні розлади нервових, серцево-судинної й інших життєво важливих систем організму.

Найпоширеніша причина зловживання сонцем - прагнення якнайшвидше й сильніше засмагнути, придбати гарні кольори шкіри. Багато хто вважають, що чим засмага темніше, тим вище біологічний ефект загартовування сонцем. Однак це не так. Засмага - лише одна з відповідних реакцій на вплив сонячних променів, і було б помилково по ньому судити про загальний оздоровчий вплив променистої енергії на людину.

Шкіра темніє в результаті сонячних опромінень тому, що в ній відкладається особливий барвник - меланин. У шкірі завжди є невелика кількість цього пігменту. Посилене утворення меланина відбувається не тільки під впливом ультрафіолетових променів, але й під дією інфрачервоної радіації. Кожний знає, що в результаті тривалого застосування грілки шкіра темніє. Отже, утворення засмаги при сонячному опроміненні відбувається й за рахунок дії інфрачервоних променів. Крім того, у цей час установлено, що оздоровча дія сонячної радіації проявляється вже при таких дозах, які не викликають інтенсивної пігментації

При загартовуванні сонячними променями треба стежити за тим, щоб навантаження наростало поступово. Починають прийом сонячних ванн при відбитій сонячній радіації, потім поступово переходять до ванн розсіяного світла й, нарешті, використають пряму сонячну радіацію. Така послідовність особливо необхідна дітям і особам, що погано переносять сонце.

Сонячні ванни краще приймати ранком, коли земля й повітря менш нагріті й жару переноситься значно легше. У середині дня сонячні промені падають більш прямовисно й, природно, небезпека перегрівання організму збільшується. Улітку в південних районах нашої країни краще загоряти в період від 7 до 10 ч, у середній смузі - від 8 до 11 ч, на від 9 до 12 ч. Навесні й восени самий підходящий час для засмаги - від 11 до 14 ч.

Приймати сонячні ванни бажано тільки через 1,5-2 ч після прийому їжі. Не рекомендується також проводити опромінення натще й безпосередньо перед їжею. Не можна приймати процедури будучи сильно стомленим, перед напруженою фізичною роботою, спортивним тренуванням або відразу після них.

Будьте особливо уважні до правильного дозування сонячних ванн. Якщо організм не буде поступово звикати до дії сонячних променів, можливі, як уже говорилося, сумні наслідки. Здорові люди звичайно використають хвилинний спосіб дозування сонячних ванн: починаючи з 5-10-хвилинного перебування на сонце, а потім щораз тривалість процедури збільшують на 5-10 хв. Поступово можна довести неї до 2-3 ч (з 15-хвилинними перервами в тіні після кожної години).