Трапляється, що людина, що перебуває в кольорі років, без яких-небудь видимих причин зовсім раптово втрачає всілякий інтерес до життя. Ранком він немислимим зусиллям волі змушує себе встати з ліжка, у повній зневірі плететься на роботу, мріючи тільки про одному — скоріше повернутися додому, заритися в ковдру й нічого не бачити. Незмога не тільки працювати або брати участь у домашніх справах, але навіть думати

Утома утоми — ворожнеча

Всім відомо, що навіть незначне збільшення будь-якого виду навантажень, як фізичних, так і розумових, неминуче викликає в людини утома — це цілком природна реакція організму. У таких випадках буває досить небагато відпочити, прийняти теплу ванну й на ніч випити трохи краплі валерианки або чашку трав'яного чаю. Як правило, це допомагає, і людина на ранок прокидається посвіжілих і повним сил. Зовсім інша справа, коли ні відпочинок, ні зміна роду діяльності, ні позитивні емоції, ні лікарські препарати, прийняті звичайно в таких випадках, не в змозі відновити колишню бадьорість, а почуття непереборного стомлення й розбитості переслідує людини постійно.

Діагноз, схожий на вирок

В історії медичної практики одиничні випадки патологічної утоми відзначалися ще в перших десятиліттях минулого століття, але з належною увагою до них, як правило, ніколи не ставилися. Статус хвороби подібний стан одержало лише в 1984 році, після того, як в одному з американських штатів спалахнула ціла низка невідомих і непояснених захворювань. Доктор Поль Чейни, що практикував у той час у Неваде, зштовхнувся з масовим безпричинним занепадом сил, що раптово поразили більше 200 чоловік, що живуть і відпочивають у невеликому курортному містечку на озері Тахо, у яких практично одночасно були відзначені погіршення настрою, не минаюча фізична слабість, дратівливість, різке зниження розумового потенціалу. Самі пацієнти в один голос характеризували свій стан не інакше, як смертельна утома. Причому утома ця, що починалася в усіх взагалі ж раптово, через якийсь час придбала характер затяжний, перехідної в хронічну. Яким образом знайти рятування від цієї недуги, лікарі просто не знали, але сформована клінічна картина виразно свідчила про те, що наступив момент, коли необхідно було відокремити подібний різновид утоми й виділити її в самостійну хворобу. Властиво, і назва йому було дане відповідне — «синдром хронічної утоми», або миалгический энцефаломиелит (myalgic encephalomyelitis).

Хто винуватий?

Видимо, зовсім не випадково перший масовий спалах СХУ відбулася саме в Сполучених Штатах Америки — однієї із самих високорозвинених у технічному відношенні й самій багатій країні у світі. Серйозні спостереження, проведені за тими, кому був поставлений діагноз «синдром хронічної утоми», дали підстави затверджувати, що це найтяжке захворювання — не що інше, як природне породження всі зростаючого засилля технократії, що проникає в усі складові сучасного суспільства, відрив людини від його природних корінь і прагнення до мнимого соціального благополуччя, причому кожної ціною

Судите самі: за даними статистики, що страждають синдромом хронічної утоми в гнітючій своїй більшості — це люди у віці від 30 до 45 років, як правило, що займаються активною розумовою працею, честолюбні, у недалекому минулому — преуспевающиие, з яскраво вираженим почуттям боргу, що прагнуть зробити не тільки те, що від них потрібно, але й багато більш того, що бажають в що б те не стало, завжди й у всьому бути першими, а головне — не дозволяють собі ні повноцінно відпочивати, ні навіть час від часу розслаблюватися. Причому жінки піддаються цьому захворюванню набагато більше, ніж чоловіка

Напевно, прагнення до досконалості — річ похвальна, але справа в тому, що можливості людського організму не безмежні. Можна навіть протягом декількох років, не випробовуючи практично ніякого дискомфорту, працювати не покладаючи рук, але, на жаль, кожний з таких закоренілих трудоголиков в один далеко не прекрасний день ризикує впасти жертвою «смертельної утоми», причому жертвою — далеко не безвинної. Безперечно, синдром хронічної утоми — це не завжди наслідок повного наплевательства на власне здоров'я. Його здатні викликати також і інші фактори, але все-таки саме невміння, а найчастіше й небажання розумно розпоряджатися таким дарунком природи, як Життя, — головна причина всіх наших лих, і в тому числі й цьому найтяжкому захворюванні.

Підступництво СХУ

Самим неприємним фактором у розвитку цієї хвороби є те, що більшості уражених цих недуг навіть не спадає на думку звернутися до лікаря, просто ніяково буває відволікати його по такий, здавалося б, дріб'язковій причині. Адже початок цієї хвороби завжди виглядає вкрай банально й сприймається не тільки самим захворілої, але найчастіше й лікарями як гостре респіраторне захворювання. Основними його симптомами є: невмотивована загальна слабість, підвищення температури, головний біль, незначне збільшення лімфатичних вузлів і ломота в суглобах. Тимчасове звільнення від роботи й прийом стандартного набору ліків позитивного результату не дають. Вимотуюча, що вибиває зі звичного ритму життя утома приймає таку форму, що ні нічний сон, ні відпочинок у вихідні дні, ні відпустка не в змозі відновити сили організму.